Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)№100 Харківської міської ради"

Організація освітнього процесу та діяльність комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №100 Харківської міської ради» здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових документів та програм, які регламентують роботу дошкільного навчального закладу:

-Закон України "Про освіту"

-Закон України "Про дошкільну освіту"

-Базового компоненту дошкільної освіти в Україні;

- Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років "Дитина";

-Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»;

-Програми "Дитяча хореографія";

-Програми з розвитку навичок ефективної взаємоді\ дітей від 4 до 6/7 років "Вчимося жити разом";

-Програми з основ здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку "Про себе треба знати, про себе треба дбати";

-Парціальної програми національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку "Україна - моя Батьківщина";

-Програми з навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот;

-Статуту дошкільного навчального закладу;

-Листа МОНУ "Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2020/2021 н. р".

Планування роботи в дитячому садку ведеться згідно з вимогами «Інструкції про ділову документацію в дошкільному закладі» та выдповыдно затверджених програма. Планування навчально-виховної роботи блочно -тематичне. Форми планування навчально-виховної роботи з дітьми у дошкільному закладі визначаються та затверджуються на серпневому засіданні педагогічної ради.

У освітньому процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. В залежності від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення групи, професійної майстерності педагога вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами чи індивідуально Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Тривалість заняття для дітей молодшого дошкільного віку - від 15 до 25 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку - від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

Під час складання розкладу занять педагоги враховують їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачають раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них. Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це стосується занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку.

Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо). Організовуючи навчальну діяльність вихователями закладу систематично використовуються завдання із експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи і прийоми. Поєднання вербальних , наочних і практичних методів, відводять належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми. Особливою, провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо).

Переорієнтація навчально-виховного процесу в сучасному дошкільному навчальному закладі на розвиток дитячої особистості надається особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним.

Самостійна діяльність дітей організується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва. Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя. Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі.

Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи). Навчально-виховний процес в дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини.

Дошкільний навчальний заклад має модернізовану матеріально-технічну базу для здобуття дітьми якісної дошкільної освіти. Педагогічні працівники систематично підвищують фаховий рівень та педагогічну майстерність, беруть участь в методичних об'єднаннях міста.

У дошкільному навчальному закладі № 100 активно пропагується здоровий спосіб життя, проводяться виховні заходи зі сприяння зміцненню здоров'я, профілактики захворювань, у яких задіяні всі учасники навчально-виховного процесу.

Практичні зусилля педагогів по його створенню і використанню підпорядковуються інтересам дитини та лініям її розвитку у різних сферах життєдіяльності. Середовище збагачується за рахунок не лише кількісного накопичення, а й через покращення якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та безпеки, відкритості до змін та динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям дітей, проблемної насиченості тощо. Вихователі дбають про те, щоб діти вільно орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складових, уміли самостійно діяти в ньому, додержуючись норм і правил перебування в різних осередках та користування матеріалами, обладнанням.

В наш час спостерігається підвищений інтерес до оновлення предметно – розвиваючого середовища в дошкільних навчальних закладах, неодмінною умовою якого є опора на особистісно - зорієнтовану модель взаємодій між учасниками освітнього процесу. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального предметно - ігрового середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Напрямок діяльності та розвиток дитини багато в чому залежить від нас, дорослих - від того, як влаштована предметно-просторова організація їхнього життя, з яких іграшок і дидактичних посібників вона складається, який їхній розвиваючий потенціал і навіть від того, як вони розташовані. Все, що оточує дитину, формує її психіку, є джерелом його знань і соціального досвіду. Тому, саме ми, дорослі, беремо на себе відповідальність створити такі умови, які сприяли б найбільш повної реалізації розвитку дітей по всім психофізіологічним параметрам, тобто організації предметно-просторового середовища.

Розвиваюче середовище - це система матеріальних об'єктів діяльності дитини, яке в свою чергу моделює зміст духовного і фізичного розвитку дитини. Предметне середовище виконує відповідну функцію - воно спонукає до гри, формує уяву. Таким чином, розвиток дитини залежить від того, як його виховують, як організовано виховання, де, в якому оточенні він росте.

Оновлювати розвивальне середовище згідно з сучасними вимогами ми почали вісім років тому. Раніше в нашому садочку обладнання групового приміщення повторювало обладнання шкільної класної кімнати, особливо в старших групах, де чітко виділена навчальна та ігрова зона, яка займала простір по периметру ковдри. Всі інші зони розташовувались біля вільних стінових пройомів, або на підвісних поличках та стелажах. Сьогодні ж предметно-ігрове середовище груп дитячого закладу організована таким чином, щоб кожна дитина мала можливість займатися улюбленою справою, воно націлене на те щоб забезпечити максимальний психологічний комфорт для кожної дитини, створити можливості для реалізації його права на вільний вибір виду діяльності, ступеня участі в ній, способів її здійснення та взаємодії з оточуючими. У той же час таке предметне середовище дозволяє нашим вихователям вирішувати конкретні освітні завдання, залучаючи дітей до процесу пізнання і засвоєння навичок і вмінь, розвиваючи їх допитливість, творчість, комунікативні здібності. Педагоги прагнуть так організувати життя у групі, щоб діти могли гнучко, варіативно використовувати простір.

Вплив предметно-розвиваючого середовища на розвиток і освіту дошкільника в дитячому саду багатогранний. Тому особливу увагу при організації середовища педагоги приділяли віковим особливостям кожної групи. В ранньому віці діти сприймають світ за його яскравістю та звучністю, відповідно до цього середовище в цих групах особливо яскраве та гучне. Характерним для молодшого віку, є те що діти починають знаходити взаємозв’язок між « Я особистість» і всім що мене оточує, тому організований ігровий простір в молодших групах максимально сприяє орієнтовано – пізнавальній діяльності малюків. В середньому віці діти починають надавати перевагу сюжетно – рольовим іграм. Вони активно використовують предмети замінники, символи , які дозволяють вийти за рамки реальної предметної дії. Ця особливість відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку дитини, отже зони для сюжетно – рольових ігор насичені предметами – замінниками. В старших групах особливе місце у предметно – ігровому середовище відводиться дидактичним,розвивальним матеріалам, які використовуються цілеспрямовано та спонукають до роздумів.

Організовуючи сучасне предметно – розвивальне середовище ми керувались такими принципами.

1. Принцип дистанції позиції при взаємодії орієнтований на організацію простору для спілкування дорослого з дитиною («очі в очі») ·Використання різновисоких меблів (гірки, подіуми, куточки).