Здібності, обдарованість, талант, геніальність

Яких дітей називають здібними? Як проявляє себе обдарована дитина? Як відбувається її подальший розвиток? Що можна зробити для її підтримки? Що таке – «талант»? Яку людину потрібно вважати геніальною?

Відповіді на ці запитання насамперед пропонує Всесвітня рада з обдарованих дітей, яка існує з 1975 року.Існують три ознаки здібностей:

1) здібності – це індивідуально-психологічні особливості, відмінні у різних людей;

2) тільки ті особливості, які стосуються успішного виконання діяльності чи декількох діяльностей;

3) здібності не можна зводити до знань, умінь чи навичок, які вже вироблені у людини, хоча вони зумовлюють легкість та швидкість навчання.Уроджені, генетично обумовлені особливості центральної нервової системи чи окремих аналізаторів розглядаються як задатки, на базі яких залежно від культурно-педагогічних умов можуть бути сформовані здібності різного рівня. Тобто передумовою розвитку здібностей є задатки.

Задатки – це вроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, фізіологічних та деяких психічних рис людини.Індивідуальність людини формується на основі задатків, у процесі виховання та навчання. Тобто не залежить від біологічних факторів, а формується під впливом соціальних умов, у процесі самовиховання.

Обдарована дитина – дитина, яка вирізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями у тому чи іншому виді діяльності. Тобто, обдарованість визначається вищими показниками розвитку здібностей дитини, вони випереджають темп розвитку здібностей її однолітків.

При цьому умови життя і навчання ровесників повинні бути рівні.Відокремлюють три категорії обдарованих дітей.Перша категорія – діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних умов. Таких дітей відносно більше серед дошкільників та молодших школярів.Друга категорія - діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, із нахилами до математики або іншої галузі науки. Таких учнів більше серед підлітків. Третя категорія – діти, які хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але дуже активні у пізнанні, оригінальні за психічним складом, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану», обдарованість. Розумові здібності таких учнів нерідко розкриваються вже у старшому віці.Одразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості – відносні.

Обдарованість в основному визначається трьома взаємопов’язаними параметрами: порівняно швидким розвитком пізнання, особливостями психологічного розвитку та певними фізичними характеристиками. Розглянемо ще одне поняття. Вундеркінд - термін, який використовували у 18-19 ст. для характеристики дітей, які відзначалися надзвичайною обдарованістю. У сучасній літературі він вважається застарілим.

Потребує роз’яснень ще один термін. Талановитий – той, хто має дуже високий ступінь здібностей до якоїсь спеціальної діяльності, причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися у конкретних суспільно значущих продуктах.

У такому розумінні 6-річний Моцарт, який їздив разом із батьком у концертне турне Європою, безперечно, - талант (хоч поки що не геній); студент, який у 16 років закінчив університет – поки що тільки обдарований юнак.Поняття «обдарованість» покриває весь простір поняття талант. Будь яка талановита людина є разом з тим і обдарованою, але не кожну обдаровану людину можна назвати талановитою. Деяким обдарованим дітям ще треба досягти рівня талановитості, і не всім, на жаль вдається.

Геніальність – найвищий рівень прояву творчих здібностей, це вже суспільна оцінка особистості.Креативність – загальна здібність до творчості, яка характеризує особистість загалом і виявляється у різних сферах активності. Розглядається як відносно незалежний фактор обдарованості.

«Первинна» (загальна) креативність – загальна здібність до творчості, яка розвивається у дітей у віці 6-7 років під впливом сприятливих факторів середовища.

Потенційна креативність – термін, який характеризує вроджені передумови креативності.

Спеціалізована (актуальна) креативність – здібність до творчості у певній сфері діяльності (у літературній, музичній, науковій творчості тощо), розвивається на основі загальної креативності під впливом досвіду діяльності.

То що ж таке «обдарованість?»

(Калейдоскоп тлумачень)

* * *

Обдарований - який має великі природні здібності; здібний, талановитий. Здібність - природний нахил до чого-небудь; обдарування; талант.

(Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 р.)

* * *

Обдарованість - комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми.

(Л.Липова)

* * *

Обдарованість - якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить імовірність більшого чи меншого успіху під час виконання тієї чи іншої діяльності.

(Б.Тєплов)

* * *

Обдарованість - специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього рівня".

(Б.Чижевський)

* * *

Обдарованість - поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і креативності.

(Дж.Рензуллі)

* * *

Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик.

(Л.Слободянюк)

* * *

Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей.

(В.Чудновський, В.Юркевич)

* * *

Обдарованими ми вважаємо наших дітей і підлітків, рівень інтелекта яких і мотивація, що склалася, дозволяє їм досягти в майбутньому високих професійних і творчих досягнень.

(Т.Хромова)

* * *

Обдарованими називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в одній чи декількох галузях діяльності: загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення, здібності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні здібності.

(Мануела Да Сільва)

* * *

Обдарованість - це працелюбство.

(Н.Лейтес)

* * *

Обдарованість - це набір здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності.

(Н.Лейтес)

* * *

Обдарованість - системно-особистісне утворення, зумовлене природними особливостями організму людини (сенсорні, моторні, інтелектуальні компоненти високої енергетичності). Обдарованість складається з високого рівня інтелекту, творчих здібностей і мотиваційного компонента.

(О.Кульчицька)

* * *

Обдарованими є ті учні, які, за оцінкою професіоналів, внаслідок значних здібностей володіють потенціалом до високих досягнень.

(Держвідділ освіти США)

* * *

Обдарованість - підвищений рівень розвитку однієї чи декількох здібностей людини, на основі яких виникає можливість досягти високих результатів у соціально значимих видах діяльності.

(В.Панов, А.Матюшкін)

* * *

Обдарованість - це системна, така, що розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

(Д.Богоявленська, В.Шадриков)

* * *

Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати універсальні ознаки обдарованих дітей.

(Р.Стернберг)

* * *

Обдарованість є наслідком розвитку вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб'єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості, соціальних чинників.

(О.Музика)

* * *

Розумово обдаровані діти - це діти, які різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання.

(Ю.Гільбух)

* * *

Здібність - це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має.

(Психологічний словник)

* * *

Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку.

(І. Мороз)

Геніальність – найвищий ступінь розвитку обдарованості людини в багатьох галузях діяльності, яка може випереджати досвід людства на кілька поколінь і тому часто визначається лише нащадками генія.

Задатки – успадковані анатомо-фізіологічні властивості людини, які є необхідною умовою для розвитку її здібностей та обдарувань після її народження.

Здібності – індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодівати тією чи іншою діяльністю, розв’язувати певні завдання.

Здібності загальні – це здібності до найширшого змісту людської діяльності, здібності всебічні, гармонійні тощо.

Здібності спеціальні – це здібності до певних змістів, рівнів і форм реалізації людської діяльності.

Інтелект – здібність мислення, раціонального пізнання, розуму.

Нахили – це здібності, які підкріплені інтересом до певних видів діяльності.

Обдарованість – специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дає можливість виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного «середнього рівня».

Обдарована дитина – це така дитина яка має вищий рівень здібностей, ніж у її однолітків.

Обдарованість дитини – це здібність, яка в структурі особистості дитини найбільш розвинена, хоча може не перевищувати здібностей однолітків, в останньому випадку виникає парадокс існування обдарованості «необдарованої» дитини.

Творча обдарованість – індивідуальний творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер: інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні можливості.

Талант – система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

Обдарована дитина - особливості виховання

Як виховати обдаровану дитину вдома?

Як же створити умови для повноцінного розвитку дитини у себе дома? Сім'ї живуть в різних квартирних умовах і тому мають різну нагоду для організації дитячого куточка в квартирі. Добре, якщо є окрема дитяча. А якщо ні? Як же створити в сім'ї розвиваюче середовище, тобто таку обстановку, в якій би дитина активніше і швидше пізнавала навколишній світ у всій його взаємодії і лише при невеликому непрямому керівництві дорослих?

Цілком природно, що дитина повинна освоювати весь простір квартири, іншими словами, діяти, грати і у ванній кімнаті, і в передпокої, і на кухні. Але у нього повинен бути і свій простір, обладнаний з урахуванням його психофізіологічних особливостей і можливостей.

1. «Нумо, дзеркальце, скажи....
Дуже важливо організувати дитяче дзеркало, краще трельяж. Важливо тому, що, як затверджують психологи, люди люблять своє власне віддзеркалення, а діти дошкільного віку особливо. І ми радимо надати їм таку можливість. А з допомогою трельяжа дитина може і повинна побачити себе збоку, тобто в профіль. Це, якщо хочете, свого роду адаптація зовнішнього вигляду до самому себе, що надзвичайно важливе (жити в ладу з самим собою). На поличці поряд добре б помістити маленьке дзеркальце з ручкою. Це допоможе малюку бачити себе ззаду. Крім того, на поличці ми рекомендуємо розташувати гребінці і набір дитячої косметики. В даному випадку набір гребінців і косметики визначається статтю дитини. В ідеалі дане дзеркало поміщається в передпокої: йдучи з квартири, дитина вчиться привести себе в порядок і, навпаки, повернувшись з прогулянки, дошкільник оглядає себе знов і міняє, у разі потреби, що-небудь в своїй зовнішності. Тут же в передпокої поміщається на взуттєвій полиці щітка і ложка для взуття. За наявності таких умов у дитини, поза сумнівом почне формуватися культура свого зовнішнього вигляду, працьовитість, самообслуговування, самостійність.

2. «Міні картинна галерея».
Як важливо привчити око дитини до живопису, графіки, скульптури. Зараз можна придбати окремі або в наборі ілюстрації і залучити до цього дошкільника. Якщо ви відгукнетеся на цей почин, рекомендуємо в певній системі подавати даний матеріал:
- твори одного або різних авторів;
- орнаментальний живопис і т.д.
Причому подавати матеріал слід ненав'язливо, до місця, наприклад. Наступила рання весна. Добре б порівняти з картиною відомого художника, а потім спробувати самім намалювати свою картину і розмістити її поруч з великими авторами.

3. Мішечок добрих справ».
Ідея була подана видатним педагогом Ш.А. Амонашвілі. Це повинен бути звичайний, але симпатичний, яскравий з аплікацією або вишивкою мішечок. І поряд вашу коробочку з наявністю дрібних предметів: камінчиків, черепашок... За кожну зроблену добру справу в мішечок поміщаєте дрібний предмет. Підсумки любовно підводяться у суботу або неділю. Головне в даному випадку – уміти керувати цим процесом, не використовувати мішечок як засіб поведінки дитини напоказ. А добрих справ дошкільник може зробити цілу множину: поділитися красивою цукеркою, допомогти бабусі, мамі, пошкодувати котеня і т.д. Головніше - вчасно помітити, підтримати, похвалити, поцілувати дитину, потиснути їй руку у суботу, коли ви разом підрахуєте, що в мішечку у вашої дитини цілих 6 камінчиків.

4. «Дитяча лабораторія - це серйозно».
Дитина сама по собі дослідник. Дуже часто вона ламає іграшку, роздягає ляльку, намагаючись досліджувати предмет, що потрапило до її рук. І майже завжди одержує зауваження від дорослих, яке, як правило, залишається без позитивних наслідків. Оскільки через час дитина знову досліджуватиме. І це явище треба всіляко підтримувати. Простіше і корисніше створити елементарну дитячу лабораторію, тобто зібрати в скриньці або на спеціальній поличці потрібні для дитячого дослідження предмети: магніти, вже не працюючі телефони, біноклі, збільшувальні стекла, мікрофони, диктофони, термометри, мікроваги, мікрокалькулятори, компаси (а може бути, татусі ще що-небудь додадуть, виходячи з інтересів своєї дитини). Організовуючи цю лабораторію, потрібно у обов'язковому порядку поступово вводити нові предмети і показувати способи дії, тобто для чого потрібно, де і як використовується. Вводити предмети рекомендується поодинці, через 2 і більше тижнів.

5. «Столяруємо або вишиваємо».
У залежності - від статі дитини в квартирі відводиться куточок майбутньої майстрині або куточок умілих чоловічих рук.
6. «Шафа знахідок».
У цю шафу дитина-дошкільник, а краще, якщо це робитимуть всі члени сім'ї, приносить все незвичайне, що знаходиться в навколишньому світі і природі і може бути цікавим для опису, порівняння, виховання спостережливості. Це може бути корч, красивий листочок, фантик, камінчик. Розмови навколо знахідок можуть повестися цього ж дня, а можуть бути по взаємній згоді відкладені до вихідних днів. Важливо тільки для підтримки інтересу дати дітям план-задачу, наприклад:
- Чим тобі подобається цей камінчик?
- На що (або кого) він схожий?
- Давайте разом придумаємо чарівну історію цього камінчика.
- І, звичайно, постараємося його цікаво назвати.
- У кого буде найцікавіша назва, одержує заохочення (2 поцілунки, цукерку, нову книжку, нову знахідку або багато що інше).

7. «Куточок ребусів, шарад, головоломок, книг».
Чи хочемо ми розумну дитину - на це питання всі відповідять позитивно. Підготуйте безліч книг, а їх зараз множина, де є розвиваючі ігри, цікаві казки. Їх потрібно обов'язково підбирати відповідно вікау вшої дитини. З їх допомогою ваші вечори і вихідні дні пройдуть цікавіше.

8. «Мій родовід, або стрічка мого життя».
Ми вже відзначали вище, що дітям подобається своє власне відображення. Значить, на вигляді, в дитячій (при її наявності) добре б на підставку мати змінні власні фотографії. Ще краще - коли дитина постійно може побачити перед собою сімейну фотографію (тато, мама, я). Хай мама завжди поряд і тато вечорами. Але ж тут, наодинці з фотографією відкриваються можливості спілкування з батьками - ще раз посміхнутися їм, в той же час граючи, подивитися на всіх разом із сторони - як це чудово? Але ще краще, коли рядом фотографії всього нашого родоводу. Як раніше бувало - на видному місці, в центрі кімнати, була зроблена так звана сімейна фотографія - прабабусь, дідусів і т.д. Мимовільно формувалося шанування до рідні. Зараз на видному місці стінки - модні картини. І це зовсім не в засудження. Просто дуже важливо знайти скромне, але достатнє місце і сімейним фотографіям, хай в альбомі, але під рукою, а краще у відкритому видному місці. Для того, щоб не заростала стежка до наших предків, для того, щоб дитина, хай в самому елементарному, первинному варіанті взнавала витоки своєї стрічки життя. Адже головне для нього в цьому питанні - як батьки відносяться до своїх батьків, до свого коріння, до свого родоводу.

9. «Важливість дитячих плічок».
Де зберігати дитячий одяг на кожен день? Все зберігається в шафі, а то, що носиться сьогодні, - на стільцях. Добре, коли дитина має свій стільчик і вішає весь одяг туди. Але кращий варіант - придбати дитячі плічки. Кількість таких плічок погодиться з кількістю, одягу. Це виховує зовнішню культуру поведінки, ощадливість і акуратність - далеко не останні етичні якості, потрібні кожній людині.
10. «Альбоми по інтересах».

Які інтереси нашої дитини? Ми пропонуємо йти шляхом проб і помилок в тих випадках, коли немає у дитини до 4 — 5 років явно виражених позитивних інтересів. З цією метою радимо придбати декілька альбомчиків. А далі запропонувати збирати і наклеювати:

- фантики від цукерок,

- листівки із зображенням квітів,

- картинки із зображенням машин,

- ілюстрації із зображенням іграшок,

- ілюстрації із зображенням тварин і т.д. Роботу цю треба робити ненав'язливо, необов'язково, у міру виникнення бажання самої дитини і побічно керувати цим процесом. Хай дитина надалі кине займатися цією справою, а інтерес у неї виявиться абсолютно в іншому - такі заняття обов'язково залишать позитивний слід. Адже збирати по темі - значить систематизувати, узагальнювати, заглиблювати дитячі пізнання.

11. «Звучить музика...».
Часто в будинку звучить така музика, яку люблять самі батьки. Давайте у зв'язку з цим звернемося до авторитетних дослідників.
Зі всіх мистецтв особливо музика розвиває праву півкулю головного мозку, тобто образне мислення. Чи варто дивуватися, що діти, що навчаються музиці, швидше освоюють іноземні мови, що пам'ять у них краща і запам'ятовують вони більше? Це з одного боку. А з іншою? Доктор медичних наук Ю. Змоновській стверджує, що класична музика в тихому звучанні сприяє засипанню дитини, легкому, радісному пробудженню, в цілому заспокоює нервову систему. Значить, разом з дитячим репертуаром добре б мати запис класичного

12. «Куточок втрачених речей».
Він важливий для виховання зібраності. Щоб не було у нас Маш растеряш, якщо хто побачить, що річ лежить не на місці - зразу ж несе її в цей куточок. Він буде повчанням для кожного члена сім'ї. Так званий взаємоконтроль у дії.
Напевно, багато хто з батьків скаже: де ж знайти місце для всіх цих куточків? На що ми хочемо зразу ж відповісти: «Було б бажання - місце знайдеться і в маленькій квартирі! Не вірите? Перевірте!»

Хочете зростити обдаровану дитину?

Вам на допомогу — поради Девіда Льюїса, котрий узагальнив досвід тисяч родин, де є обдаровані діти.
Я відповідаю на всі запитання дитини якомога терплячіше і чесніше. Серйозні запитання і висловлювання дитини я сприймаю серйозно.
У нас у квартирі стоїть вітрина, на якій дитина може демонструвати свої роботи.
Я не сварю дитину за безлад у кімнаті чи на письмовому столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям, і робота ще не закінчена.
Я виділив дитині кімнату чи спеціальний куточок винятково для самостійних творчих занять.
Я показую дитині, що люблю її такою, якою вона є, а не за ЇЇ досягнення.
Я надаю дитині можливість виявляти турботу.
Я допомагаю дитині будувати її плани і приймати рішення.
Я намагаюся показати дитині цікаві місця.
Я допомагаю дитині поліпшувати результати ЇЇ роботи.
Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми і радий(а) бачити їх у себе в оселі.
Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша від інших дітей.
Я ніколи не караю дитину приниженням.
Я купую дитині книжки за її інтересами.
Я привчаю дитину самостійно мислити.
Я регулярно читаю дитині.
Я привчаю дитину до читання з дитинства.
Я пробуджую фантазію й уяву дитини.
Я уважно ставлюся до потреб дитини.
Я знаходжу час, щоб щодня побути з дитиною наодинці.
Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейного бюджета.
Я ніколи не сварю дитину за невміння і помилки.
Я хвалю дитину за навчальну ініціативу.
Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими.
Я дозволяю дитині гратися з усяким мотлохом.
Я спонукаю дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
У заняттях дитини я знаходжу гідні похвали.
Немає тем, які я не обговорю з дитиною.
Я допомагаю дитині бути особистістю.
Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини.
Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
Я вірю в здоровий глузд дитини і довіряю їй.